Рото́нда (итал. rotonda, от лат. rotundus — круглый) — круглая в плане постройка, обычно увенчанная куполом. По периметру ротонды часто расположены колонны.
Форму ротонды имеют древнегреческие толосы и моноптеры, некоторые древнеримские храмы (например, Пантеон) и мавзолеи, баптистерии, отдельные христианские церкви (в основном, романского стиля, эпохи Возрождения и в стиле классицизма), залы, с XVIII в. — парковые павильоны и беседки.
Примеры
В древнерусском зодчестве
- В Смоленске обнаружены остатки ротонды диаметром около 18 м с четырьмя довольно тесно поставленными в центре столбами. Это так называемая церковь «Немецкой Богородицы», построенная во второй половине XII в. по заказу иноземных купцов, живших в Смоленске.
- Храмы-ротонды сооружались преимущественно в Южной Руси[1][2] — Киеве[3], Галиче[4], Перемышле[5], Владимире-Волынском[6], Львове[7]. Небольшие ротонды ХІІІ — нач. XIV вв. сохранились в Ужгороде[8], Столпье[9], Нижанковичах и Черниховцах[10]
В Московском государстве допетровского периода
Петровский период
В послепетровском зодчестве
- В Санкт-Петербургe в форме ротонды выстроена, например, Троицкая церковь.
- Из архитектуры XIX века известна стальная ротонда Шухова с висячими перекрытиями-оболочками.
- В Москве форму ротонды имеют наземные павильоны некоторых станций метрополитена (Университет, ВДНХ, Рижская, Алексеевская, Парк культуры и др.).
- Также в г. Воронеже находится памятник Ротонда - остатки разбомбленого в годы Великой Отечественной Войны вестибюля детской областной больницы, на ул. Бурденко.
- В Перми одним из «символов города» является ротонда в городском саду (1824 г., архитектор Иван Свиязев, ул. Сибирская, 41)
- В Новомосковске одной из достопримечательностей является ротонда на Комсомольской улице.
- В Тюмени находится единственный в Сибири храм-ротонда — Всехсвятская церковь[12].
- В городе Боровске Калужской области на центральной городской площади установлена ротонда-беседка. Эта ротонда воздвигнута на месте разрушенного храма.
- В Волгограде ротонда расположена на центральной набережной города.
- В Саратове ротонда расположена на набережной города.
- В Торжке ротонда расположена в центре города на набережной.
В других областях
Примечания
- Юрій, Диба (2000): Архітектура українських храмів-ротонд другої половини Х — першої половини XIV століть.- Автореф. дис… канд. архіт.: 18.00.01.- Нац. ун-т «Львів. політехніка».- Львів, 2000.- 18с. — укp.
- ↑ Диба Ю. Українські храми-ротонди Х-першої половини XIV століть. Львів, 2005.- 106 с.
- Диба Ю. Ротонда 961—962 років у межах найдавнішого городища на Старокиївській горі // Записки Наукового товариства імені Шевченка.- Львів, 1998.- Т. 245.- С. 524—558.
- ↑ Диба Ю., Петрик В. До проблеми ґрафічної реконструкції церкви пророка Іллі у княжому Галичі // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація».- Львів: Інститут «Укрзахід-проектреставрація», 1999.- Число 10.- С.15-26.
- ↑ Диба Ю. Архітектура ротонди св. Миколая в Перемишлі // VI-а Дрогобицька Міжнародна наукова історико-краєзнавча конференція «Перемишльщина в контексті історії Центрально-Східної Європи» / Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. Дрогобицький осередок УІТ імені Михайла Грушевського. Інститут Центрально-Східної європи (Дрогобицька філія). Дрогобич, 29-30 жовтня 2002 р. Матеріали опубліковано: Дрогобицький краєзнавчий збірник.- Дрогобич: «Вимір», 2002.- Вип. VI.- С. 66-79.
- ↑ Диба Ю. Архітектура ротонди «Святого Михаїла Великого» у Володимирі // Сакральне Мистецтво Волині. Матеріали ІХ міжнародної наукової конференції / Волинське обласне управління культури. Волинський краєзнавчий музей. Музей волинської ікони. Луцьк, 31 жовтня — 1 листопада 2002 р.- Луцьк, 2002.- Вип. 9.- С. 60-64.
- ↑ Диба Ю. Про архітектуру первісної церкви св. Юра у Львові // Давня і середньовічна історія України (історико-археологічний збірник).- Кам’янець-Подільський: Інформаційно-видавничий центр Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету, 2000.- С.328-336.
- Горянська ротонда
- ↑ Диба Ю. Каплиця на вежі в Cтолп’ї та її волинські аналоги // Do piękna nadprzyrodzonego. Sesja naukowa na temat rozwoju sztuki sakralnej od X do ХХ wieku na terenie dawnych diecezji chełmskich kościoła rzymskokatolickiego, prawosławnego, greckokatolickiego.— Chełm: Muzeum Chełmskie, Chełmskie Towarzystwo Regionalne, 2003.— T. 1: Referaty.— S. 36—51.
- Диба Ю. Дві маловідомі ротонди княжої доби // Записки Наукового товариства імені Шевченка.- Львів: Видавничий комплекс Наукового товариства імені Шевченка, 2001.- Т.ССХLI. Праці Комісії архітектури та містобудування.- С.248-274.
- Храм Рождества Богородицы в селе Подмоклово: Православный Серпухов
- Всехсвятский храм. / Тюмень город. / Русские Церкви
